Час розгону при цьому знижується. Цю кінетичну енергію доводиться "гасити" і при цьому ми будемо втрачати частину роботи, витраченої на створення запасу кінетичної енергії. Тому збільшення надлишкової потужності двигуна в період розгону знижує КПД циклу розгону для всіх розглянутих варіантів. Однак при опусканні люка також буває необхідним затратити певну роботу, пов'язану зі зміною співвідношення сил ваги й сил, що врівноважують.

Для цього необхідно розглянути цикл опускання люка. Однак, як правило, гідропривід при опусканні люка по інерції працює в режимі дроселювання, не споживаючи енергії від двигуна. Тому, при зрівноважуванні люка можна збільшити середній цикловий коефіцієнт корисної дії за період підйому й опускання у випадку зниження потужності двигуна, практично не погіршуючи динамічних якостей, як і у випадку зміни моменту перемикання.